Дитина почала кусатися. Як реагувати?
В яких ситуаціях дитина кусається?
На кого направлена агресія дитини?
Що могло стати причиною використання даної поведінки?
Яку реакцію дитина очікує отримати в результаті?
Ось головні причини виникнення даної поведінки, які допоможуть вам розібратись:
Нестійка сімейна атмосфера, переживання стресів та конфлікти в сім’ї
Авторитарний стиль виховання – дорослі використовують безліч заборон по відношенню до дитини (Давайте дитині вибір що одягнути, куди піти гратись)
Недостатність уваги мами та піклування – таким чином дитина намагається «відвоювати» увагу до себе (Проводьте більше часу разом, робіть дитині масаж)
Реакція на використання фізичного покарання по відношенню до дитини
Підвищена емоційність дитини. Діти кусаючи виражають свій гнів, образу, злість (Навчіть дитину розуміти власні та ваші емоції, покажіть як їх правильно виражати)
Недостатньо розвинуті мовленеві можливості дитини ( Дитина не може виразити свої відчуття, дискомфорт і протистояти кривднику, який відбирає іграшку) Рекомендується в ігровій формі навчити дитину говорити «Ні».
Відсутність сформованих шаблонів поведінки з іншими дітьми ( дитина не знає як попросити іграшку, тому діє агресивно) Показуйте правильну поведінку у спільній грі з дитиною.
Відсутність усвідомлення що своїми діями дитина робить боляче оточуючим, і як наслідок дану поведінку сприймає як гру.
Відсутність можливості випустити свою агресію іншими способами. ( Частіше гратися в «Сніжки», піском і пластиліном )
Іноді, копіювання поведінки інших малюків.(Пояснити що так робити не варто)
Прочитайте з дитиною казку або програйте її з іграшками. Дана казка допоможе дитині на чужому прикладі зрозуміти свою поведінку, побачити що укусити –це боляче, і зрозуміти наслідки своїх дій.
"Жив був один Вовчик – братик. Вовчика дуже любили мама і тато. Ось він уже виріс, став дорослим і почав ходити в дитячий садок, а мама з татом на роботу. Вовчикові подобалось гратися іграшками, малювати та розважатися. А ще Вовчик хотів знайти собі друзів і гратися разом машинками, будувати замки, але коли дітки підходили до нього, він відкривав свій зубатий ротик і кусав діток. Діткам було боляче, і всі перестали запрошувати Вовчика гратись разом.
І ось одного разу Вовчику сниться сон. Він приходить у дитячий садок, а іграшками грається зубатий Крокодильчик, Вовчик теж хотів погратися цією машинкою, вже навіть приготувався вкусити крокодильчика, але побачивши його зубки – передумав і згадав, що кусатися не можна. Так Вовчик вперше попросив іграшку, замість того щоб відібрати її – сказавши крокодильчику Дай будь-ласка».
Прокинувшись у дитячий садок прийшов чемний і дружелюбний вовчик. Він більше не хотів відбирати іграшки у дітей і кусатися. Дітки побачили, що Вовчик сьогодні радісний і навчили його просити іграшки. З тих пір Вовчик більше не засмучував своїх батьків і мав багато друзів."
Можете придумувати свої варіації даної казки, відповідно до поведінки вашої дитини.
Приділяйте більше часу розслабленню та вивільненню емоцій дитиною – для цього робіть на ніч дитині масажик «Рельси-рельси», частіше катайтесь на качелях, грайтеся в піску, збільшіть час ігр з водою, грайтеся в перебирання та пересипання круп – все це заспокоює дитину та надає їй відчуття безпеки.
Як діяти?
Якщо дитина починає замахуватись чи кусати оточуючих треба впевнено сказати «НЕ МОЖНА» і стримати дитину від вчинення укусу. Беремо дитину за руку і відводимо її із ігрового майданчику. Тепер пояснюємо, що ображати інших не можна. Що кусатися боляче і інші дітки не будуть з тобою гратись. Якщо ви не встигли попередити укус – треба пояснити, що ображеному малюкові боляче і обов’язково його пожаліти. Дитина, яку виводять із гри при такій поведінці зрозуміє що поведінка неефективна і з часом припинить її робити.
Кричати, фізично карати і присоромлювати малюка за те що він вкусив іншу дитину Заборонено – так ви лише закріпите дану поведінку ( Мама реагує, хай і негативно, але я отримав її увагу)
Не забувайте хвалити дитину за гарні вчинки і добре відношення до дітей. Закріплюйте доброзичливе ставлення та позитивні якості дитини. Проявляйте більше уваги до вашої дитини – саме ви можете допомогти йому розібратись у власних почуттях і отримати відчуття комфорту і безпеки.
