Особливості психічного розвитку старших дошкільнят
Дошкільне дитинство -це період оволодіння соціальним простором людських відносин через спілкування з близькими дорослими, а також через ігрові та реальні відносини з однолітками.
Умови життя. Дитина починає спілкуватися не лише з батькам, а й з близьким оточенням в межах вулиці, міста, країни. Вона відкриває для себе світ людських відносин, різних видів діяльності і суспільних функцій. У неї виникає сильне бажання включитися в доросле життя, активно в ній брати участь, що, звичайно, ще їй не під силу. На протиріччі прагнення самостійності та не можливості бути дорослим членом суспільства і народжується рольова гра - самостійна діяльність дітей, що моделює життя дорослих.
Провідна діяльність в дошкільному віці - гpa. Вона значно впливає на розвиток дитини. У грі діти вчаться повноцінному спілкуванню один з одним. Засвоюють норми і правила поведінки, розвивають пізнавальні процеси і самоконтроль. В процесі сюжетно-рольової творчої гри діти беруть на себе ролі дорослих і в узагальненій формі, в ігрових умовах відтворюють діяльність дорослих і відносини між ними.
Центральне новоутворення: нова внутрішня позиція; супідрядність мотивів, самооцінка і усвідомлення свого місця в системі суспільних відносин.
Соціальна ситуація розвитку. Змінюється місце дитини в системі відносин, розвивається здатність до ідентифікації з людьми, образами героїв художніх творів. Відбувається засвоєння норм поведінки, а також різних форм спілкування. Дитина починає усвідомлювати, що вона – індивідуальність.
В розвитку емоційної сфери відбуваються наступні зміни:
освоює соціальні форми вираження почуттів.
формується емоційне передбачення.
почуття стають більш усвідомленими, узагальненими, розумними,
формуються вищі почуття - моральні, інтелектуальні, естетичні.
емоційні процеси стають більш врівноваженими, розвивається самоконтроль.
дошкільник починає засвоювати етичні норми, прийняті в суспільстві. Спочатку дитина оцінює тільки чужі вчинки - інших дітей або літературних героїв, не вміючи оцінити свої власні. Поступово емоційне ставлення і етична оцінка починають диференціюватися.
відбувається зміна основних переживань:
виникає осмислене орієнтування у власних переживаннях та вони набувають сенсу.
Найважливішим особистісним механізмом, що формується в дошкільному віці, вважається супідрядність мотивів. Воно з'являється на початку дошкільного віку і потім послідовно розвивається. Уже в молодшому дошкільному віці дитина порівняно легко може прийняти рішення в ситуації вибору одного предмета з кількох, не реагувати на привабливий предмет Найбільш сильний мотив для дошкільника - заохочення, отримання нагороди. Слабший - покарання (в спілкуванні з дітьми це в першу чергу виключення з гри), ще слабше - власна обіцянка дитини.
Регулювати свою поведінку дошкільнику допомагає образ іншої людини (дорослого, інших дітей).Спочатку дитині потрібно, щоб хтось був поруч, контролював його поведінку, а залишившись один, він веде себе більш вільно, імпульсивно. Потім, у міру розвитку плану уявлень, він починає стримуватися при уявному контролі.
Самосвідомість формується до кінця дошкільного віку завдяки інтенсивному інтелектуальному і особистісному розвитку. Виникає критичне ставлення до оцінки дорослого і однолітка. Оцінювання однолітка допомагає дитині оцінювати самого себе.
Про моральні якості дитина судить головним чином за своєю поведінкою, яка узгоджується з нормами, прийнятими в сім'ї і колективі однолітків, при цьому самооцінка практично завжди збігається з зовнішньою оцінкою, перш за все - оцінкою близьких дорослих.
